— У мене в кишені лежить один манускрипт,— сказав доктор Джеймс Мортімер.
“我口袋里有一篇手稿，”杰姆士·摩梯末医生说道。
— Я помітив це, коли ви входили сюди,— відгукнувся Холмс.
“在您进屋时我就看出来了，”福尔摩斯说。
— Це старий манускрипт.
“是一张旧手稿。”
— Початок вісімнадцятого століття, якщо це не підробка.
“是十八世纪初期的，否则就是假造的了。”
— Як ви дізналися про манускрипт, сер?
“您怎么知道的呢，先生？”
— Розмовляючи зі мною, ви весь час показуєте мені його краєчок в пару дюймів завширшки. Та нікудишній той експерт, який не може визначити дату документа з точністю в один-два десятки років. Вам, можливо, доводилося читати мою невеличку монографію на цю тему. Я датую ваш манускрипт тисяча сімсот тридцятим роком.
“在您说话的时候，我看到那手稿一直露着一两英寸的光景。如果一位专家不能把一份文件的时期估计得相差不出十年左右的话，那他就真是一位差劲儿的蹩脚专家了。可能您已经读过了我写的那篇关于这问题的小论吧。据我判断，这篇手稿是在一七三○年写成的。”
— Точна дата — тисяча сімсот сорок другий рік. — Доктор Мортімер видобув документ з внутрішньої кишені свого сюртука. — Цей родовий документ було передано мені на зберігання сером Чарльзом Баскервілем, чия нагла й трагічна смерть близько трьох місяців тому так схвилювала весь Девоншір. Я можу твердити, що був не тільки його лікарем, а й особистим другом. Це був розумний чоловік, сер, проникливий, практичний і такою ж мірою не фантазер, як і я сам. І все ж він поставився до цього документа дуже серйозно і був у глибині душі готовий саме до такого кінця, який зрештою й спостиг його.
“确切的年代是一七四二年。”摩梯末医生从胸前的口袋里把它掏了出来，“这份祖传的家书，是查尔兹·巴斯克维尔爵士交托给我的，三个月前他忽遭惨死，在德文郡引起了很大的惊恐。可以说，我是他的朋友，同时又是他的医生。他是个意志坚强的人，先生，很敏锐，经验丰富，并和我一样地讲求实际。他把这份文件看得很认真，他心里早已准备接受这样的结局了；而结果，他竟真的得到了这样的结局。”
Холмс простягнув руку, взяв манускрипт і розгладив його на коліні.
福尔摩斯接过了手稿，把它平铺在膝头上。
— Вотсоне, зверніть увагу на написання літери «S». Це одна з кількох особливостей, які дали мені можливість визначити дату документа.
“华生，你注意看，长Ｓ和短Ｓ的换用，这就是使我能确定年代的几个特点之一。”
Я подивився з-за його плеча на пожовклий аркуш паперу і злинялі рукописні рядки. Вгорі сторінки було написано: «Баскервіль-хол», а нижче великими гачкуватими цифрами — «1742».
我凑在他的肩后看着那张黄纸和退了色的字迹。顶上写着“巴斯克维尔庄园”，再下面就是潦草的数字“１７４２”。
— Це, здається, якийсь запис.
“看来好象是一篇什么记载似的。”
— Так, це запис одного переказу, який живе в роду Баскервілів.
“对了，是关于一件在巴斯克维尔家流传的传说。”
— Але, наскільки я розумію, вас привело до мене бажання проконсультуватися з якогось більш практичного і ближчого в часі питання.
“不过我想您来找我恐怕是为了当前的和更有实际意义的事情吧？”
— В часі просто невідкладного. Воно життєво важливе і не терпить зволікання, його необхідно вирішити не більш як за двадцять чотири години. Але манускрипт короткий і стосується цієї справи найбезпосереднішим чином. З вашого дозволу я його вам прочитаю.
“是近在眼前的事，这是一件最为现实和急迫的事了，必须在二十四小时之内做出决定。不过这份手稿很短，而且与这件事有着密切联系。如果您允许的话，我就把它读给您听。”
Холмс відкинувся на спинку крісла, приклав пальці обох рук кінчиками один до одного і з виглядом цілковитої резиґнації заплющив очі. Доктор Мортімер повернув манускрипт до світла і високим рипучим голосом прочитав ось таку дивовижну й стародавню повість:
福尔摩斯靠在椅背上，两手的指尖对顶在一起，闭上了眼睛，显出一副听其自然的神情。摩梯末将手稿拿向亮处，以高亢而嘶哑的声音朗读着下面的奇特而古老的故事：
— «Багато є свідчень про собаку Баскервілів, але оскільки я — прямий нащадок Гуго Баскервіля і оскільки чув цю історію від мого батька, який чув її від свого, я поклав собі записати її, позаяк не може бути сумнівів у її правдивості. І я хочу, сини мої, щоб ви повірили, що Вищий Судія, який карає нас за гріхи наші, може ласкаво простити їх, і що немає такого тяжкого прокляття, якого не можна було б спокутувати молитвою і каяттям. Хай навчить вас ця історія не боятися плодів минулого і бути обачливими в майбутньому, щоб темні пристрасті, від яких наш рід потерпів так страхітливо, знову не вирвались на волю на нашу погибель.
“关于巴斯克维尔的猎犬一事有过很多的说法，我所以要写下来是因为我相信确曾发生过象我所写的这样的事。我是修果·巴斯克维尔的直系后代，这件事是我从我父亲那里听来的，而我父亲又是直接听我祖父说的。儿子们，但愿你们相信，公正的神明能够惩罚那些有罪的人，但是只要他们能祈祷悔过，无论犯了多么深重的罪，也都能得到宽恕。你们知道了这件事，也不用因为前辈们所得的恶果而恐惧，只要自己将来谨慎就可以了，以免咱们这家族过去所尝到的深重的痛苦重新落在咱们这些败落的后代身上。
Знайте ж, що за часів Великого повстання (історію якого, написану вченим мужем лордом Кларендоном, я настійливо рекомендую вашій увазі) замок Баскервілів належав Гуго з цього ж роду, про якого можна було сказати, що чоловік він скажений, до того ж богохульник і безвірник. Сусіди, мабуть, пробачили б йому все це, беручи до уваги, що в наших місцях жили не святі, але Гуго мав схильність до безглуздих і жорстоких жартів, що зробило його ім'я притчею во язицех в усій Західній Англії. Трапилося так, що цей Гуго покохав (якщо тільки можна назвати його темну пристрасть таким світлим словом) дочку одного йомена 1, землі якого були поблизу маєтку Баскервілів. Але молода дівиця, відома своєю скромністю й доброчесністю, як тільки могла уникала його, бо боялася самого його гидкого ім'я. І от одного разу, а це було на Михайлів день, Гуго, взявши з собою п'ятьох чи шістьох своїх товаришів, непутящих гультяїв, прокрався в йоменську господу й викрав дівицю, коли там не було ні її батька, ні братів, про що Гуго добре знав. Повернувшись у замок, Гуго сховав дівчину в одному з горішніх покоїв, а сам з своїми друзями, як це в них було заведено, завів тривалу пиятику. Бідолашна дівчина мало не збожеволіла, чуючи співи, крики й страшне богохульство, що долинали до неї знизу, бо слова, вживані Гуго Баскервілем, коли він був під чаркою, за свідченнями тих, хто його знав, були такі, що могли занапастити душу будь-якої людини. Кінець кінцем, зовсім знетямившись від страху, вона зробила те, на що побоявся б зважитися навіть найсміливіший і найспритніший чоловік — з допомогою плюща, який вкривав (і все ще вкриває) південну стіну замку, вона спустилася вниз і подалася через вересове пустище до батьківської оселі, що була на відстані трьох льє від баскервільського замку.
“据说是在大叛乱时期［指英国１６４２—１６６０年的内战而言。——译者注］（我真心地向你们推荐，应该读一读博学的克莱仑顿男爵所写的历史），这所巴斯克维尔大厦本为修果·巴斯克维尔所占用，无可否认，他是个最卑俗粗野、最目无上帝的人了。事实上，如果只是这一点的话，乡邻本是可以原谅他的，因为在这一地区圣教从来就没有兴旺过。他的天性狂妄、残忍，在西部已是家喻户晓了。这位修果先生偶然地爱上了（如果还能用这样纯洁的字眼称呼他那卑鄙的情欲的话）在巴斯克维尔庄园附近种着几亩地的一个庄稼人的女儿。可是这位少女一向有着谨言慎行的好名声，当然要躲着他了，何况她还惧怕他的恶名。后来有一次，在米可摩斯节［基督教纪念圣徒麦可（Ｓｔ．Ｍｉｃｈａｅｌ）的节日（每年９月２９日）。——译者注］那天，这位修果先生知道她的父兄俩都出门去了，就和五六个游手好闲的下流朋友一起，偷偷地到她家去把这个姑娘抢了回来。他们把她弄进了庄园，关在楼上的一间小屋子里，修果就和朋友们围坐狂欢痛饮起来，他们在夜里是常常这样干的。这时，楼上的那位可怜的姑娘听到了楼下狂歌乱吼和那些不堪入耳的脏字，已是惊恐万分不知所措了。有人说，修果·巴斯克维尔酒醉时所说的那些话，不管是谁，即使是重说一遍都可能会遭到天谴。最后，她在恐惧已极的情况之下竟干出来一桩就连最勇敢和最狡黠的人都会为之咋舌的事来。 她从窗口出来，攀缘着至今仍爬满南墙的蔓藤由房檐下面一直爬了下来，然后就穿过沼地直往家里跑去了，庄园离她家约有九英里的样子。
Трапилося так, що через якийсь час Гуго залишив гостей з наміром віднести своїй полонянці їсти й пити, можливо, в нього було на думці й щось гірше — але виявив, що клітка порожня, а пташка зникла. І тоді, треба гадати, в нього вселився диявол, бо, збігши сходами вниз до бенкетної зали, він скочив на стіл, ногами розкидав дзбани з вином і тарелі й загорлав перед своїм чарколюбним товариством, що ладен цієї ж ночі віддати тіло й душу силам зла, аби лише наздогнати дівчисько. І поки ті гультяї стояли, приголомшені люттю, від якої казився Гуго, хтось із них, мабуть, нечестивіший або п'яніший за інших, крикнув, що по сліду втікачки треба пустити собак. На це Гуго миттю вибіг із замку, наказуючи слугам осідлати його кобилу і спустити собак. Давши їм понюхати хустку, яка належала дівчині, він таким чином пустив їх по її сліду і разом з усією зграєю, що люто гавкала, поскакав через залите місячним світлом мохове болото.
“过了一会儿，修果离开了客人，带着食物和酒——说不定还有更糟糕的东西呢——就去找被他掳来的那个姑娘去了，可是竟发现笼中之鸟已经逃走了。随后，他就象中了魔似地冲下楼来，一到饭厅就跳上了大餐桌，眼前的东西，不管是酒瓶还是木盘全都被他踢飞了。他在朋友面前大嚷大闹着说：只要当晚他能追上那丫头，他愿把肉体和灵魂全都献给恶魔任其摆布。当那些纵酒狂饮的浪子们被他的暴怒吓得目瞪口呆的时候，有一个特别凶恶的家伙——也许是因为他比别人喝得更醉——大叫着说应当把猎狗都放出去追她。修果听他一说就跑了出去，高呼马夫牵马备鞍并把犬舍里的狗全都放出来，把那少女丢下的头巾给那些猎狗闻了闻就把它们一窝蜂地轰了出去，这些狗在一片狂吠声中往被月光照耀着的沼地上狂奔而去。
Приятелі його якийсь час стояли пороззявлявши роти, не здатні зрозуміти, чого знялася вся ця метушня. Але незабаром вони збагнули своїм задурманеним вином розумом, якого гатунку подія може відбутися на вересовому пустищі. Тут закрутилась веремія, всі закричали, одні вимагали пістолети, другі коней, треті ще дзбан вина. Потім поступово до їхніх очманілих голів повернулося трохи здорового глузду, і всі вони, числом тринадцять, скочили на коней і кинулися наздоганяти Гуго. Місяць світив яскраво, і вони, вишикувавшись в один ряд, швидко скакали вперед у той бік, куди дівиця повинна була кинутися неодмінно, якщо хотіла дістатися власної домівки.
“这些浪子们目瞪口呆地站着，不知道这样匆匆忙忙地搞了半天究竟是怎么回事。过了一会儿他们才弄明白了到沼地里去要干什么，接着又都大喊大叫起来了，有的人喊着要带手枪，有的人找自己的马，有的人甚至还想再带一瓶酒。最后，他们那疯狂的头脑终于恢复了一点理智，十三个人全体上马追了下去。头顶上的月亮清清楚楚地照着他们，他们彼此紧靠一起顺着那少女返家的必经之途疾驰而去。
Вони проскакали з милю або й дві, коли зустріли на пустищі нічного пастуха і спитали його, чи не бачив він погоню. Чоловік той, як розповідають, перелякався до нестями і спочатку не годен був здобутися й на слово, але кінець кінцем сказав, що він справді бачив нещасну дівицю, по слідах якої бігли собаки. «Та я бачив не тільки це,— додав він,— бо Гуго Баскервіль проскакав повз мене на своїй чорній кобилі, а за ним мовчки гнався страшний псяюра, нехай сохра-нить і помилує мене Бог від такої напасті». П'яні гуляки облаяли пастуха й поїхали далі. Але дуже скоро у них мороз пішов поза шкірою, бо вони почули тупіт копит і слідом за цим повз них пробігла ворона кобила, вся в піні й без вершника, а повіддя волочилося по землі. Тоді гуляки з'їхалися в гурт, тому що їх охопив великий страх, але вони все ще рухалися пустищем далі, хоч кожний з них, якби був сам, з радістю повернув би коня назад. Повільно їдучи, вони, нарешті, наздогнали собак. Ті, хоч їхня хоробрість і чиста порода були відомі, збившись докупи, скавулили біля горловини чи спуску в глибоку западину на пустищі; деякі з них, скрадаючись, тікали, деякі, наїживши шерсть, невідривно дивилися у вузьку улоговину.
“在他们跑了一二英里路的时候，遇到了一个沼地里的牧人，他们大喊着问他看到了他们所追捕的人没有。据说那牧人当时被吓得简直都说不出话来了，后来，他终于说他确实看到了那个可怜的少女，后面还有一群追索着她的猎狗。‘我看到的还不止这些呢，’他说道，‘修果·巴斯克维尔也骑着他那黑马从这里过去了，还有一只魔鬼似的大猎狗一声不响地跟在他的后面。上帝啊，可别让那样的狗跟在我的后面！’那些醉鬼老爷们骂了那牧人一顿就又骑着马赶了下去。可是不久他们就被吓得浑身发冷了。因为他们听到沼地里传来了马跑的声音，随后就看到了那匹黑马，嘴里流着白沫跑了过去，鞍上无人，缰绳拖在地上。从那时起那些浪子们就都挤到了一起，因为他们已经感到万分恐怖了，可是他们总还是在沼地里前进着。如果他们只是一个人走在那里的话，无疑地早就会拨转马头跑回去了。他们就这样慢慢地骑着前进，最后终于赶上了那群猎狗。这些狗虽然都是以骁勇和优种出名的，可是这时竟也挤在沼地里的一条深沟的尽头处，竞相哀鸣起来，有些只已经逃之夭夭了，有些则颈毛直竖，两眼直瞪瞪地向前面一条窄窄的小沟里望着。
Вершники зупинилися, тепер, як ви можете здогадатися, вони були набагато тверезіші, ніж тоді, коли вирушали в дорогу. Більшість не бажала їхати далі, але троє з них, найхо-робріших або, можливо, найп'яніших, поїхали вниз горловиною западини. Западина поширшала і перетворилася на улоговину, де вони побачили два великих кам'яних стовпи, поставлені,— вони ще стоять і досі,— якимись нині забутими людьми в стародавні часи. Місяць яскраво освітлював невеличку галявину, а посеред неї лежала нещасна дівиця, яка вмерла від страху й виснаження сил. Але волосся на головах цих трьох відчайдухів заворушилося не тому, що вони побачили мертве тіло дівчини, і не тому також, що поряд з ним лежало тіло Гуго Баскервіля, ні, їх нажахала бридка потвора, величезний чорний звір, з вигляду собака, але більший за будь-якого собаку, що його коли-небудь бачило око смертного,— цей звір стояв над Гуго, вчепившись йому в горло. Поки вони дивилися, звір розірвав Гуго Баскервілю горло й повернув до них свою морду — очі в нього горіли, з пащі капала кров, і гуляки з криком рвонули з копита через пустище. Один з них, кажуть, від побаченого вмер тієї самої ночі, а двоє інших до кінця своїх днів були несповна розуму.
“这帮人勒住了马，可以猜想得到，他们现在已比出发的时候清醒得多了。其中大多数已经不想再前进了，可是有三个胆子最大的——也许是醉得最厉害的——继续策马向山沟走了下去。前面出现了一片宽阔的平地，中间立着两根大石柱——至今还可以看到——是古时不知是谁立起来的。月光把那块空地照得很亮，那因惊恐和疲惫而死的少女就躺在那块空地的中央。可是使这三个胆大包天的酒鬼毛骨悚然的既不是少女的尸体，也不是躺在她近旁的修果·巴斯克维尔的尸体，而是站在修果身旁撕扯着他喉咙的那个可怕的东西，一只既大又黑的畜生，样子象一只猎狗，可是谁也没见过这样大的猎狗。正当他们看着那家伙撕扯修果·巴斯克维尔的喉咙的时候，它把闪亮的眼睛和直流口涎的大嘴向他们转了过来。三个人一看就吓得大叫起来，赶忙拨转马头逃命去了，甚至在穿过沼地的时候还惊呼不已。据说其中的一个因为看到了那家伙当晚就吓死了，另外两个也落得个终身精神失常。
Отака, сини мої, легенда про появу собаки, який відтоді заподіяв нашому роду стільки лиха. А записав я її тільки тому, що відоме таїть у собі менше жахливого, ніж здогади й натяки. Не можна також заперечувати, що багатьох з нашого роду спостигла сумна смерть, завжди нагла, кривава й таємнича. Нехай же Провидіння не обмине нас своєю безмежною ласкою, бо воно не може карати невинних після третього або четвертого коліна, як сказано в Святому Письмі. Цьому Провидінню, сини мої, я доручаю вас і раджу вам пораду остерігатися ходити пустищем у нічні години, коли бенкетують сили зла.
“我的儿子们啊，这就是那只猎狗的传说的来历，据说从那时起那只狗就一直可怕地骚扰着咱们的家族。我所以要把它写下来，还因为我觉得：随便听到的东西和猜测的东西要比知道得清清楚楚的东西可怕得多。不可否认，在咱家的人里，有许多都是未得善终的，死得突然、凄惨而又神秘。但愿能得上帝无边慈爱的庇护，不致降罚于我等三代以至四代唯圣经是听的人们。我的儿子们，我借上帝之名命令你们，并且劝你们要多加小心，千万要避免在黑夜降临、罪恶势力嚣张的时候走过沼地。
(Написав власною рукою Гуго Баскервіль для синів Роджера й Джона із забороною нічого не казати сестрі їхній Елізабет)».
“〔这是修果·巴斯克维尔［此修果·巴斯克维尔为这篇家书开头所提到之修果·巴斯克维尔之同名后代。——译者注］留给两个儿子罗杰和约翰的家书，并敦嘱二人万勿将此事告知其姊伊莉莎白。〕”
Закінчивши читати цю дивовижну повість, доктор Мортімер зсунув окуляри на лоба і втупився в містера Шерлока Холмса. Той позіхнув і кинув недопалок сигари в камін.
摩梯末医生读完了这篇怪异的记载之后就把眼镜推上了前额，直望着歇洛克·福尔摩斯。福尔摩斯打完呵欠就把烟头扔进了炉火。
— Ну то й що? — спитав він.
“嗯？”他说。
— Хіба це не цікаво?
“您不觉得很有趣味吗？”
— Цікаво для збирачів казок.
“对一个搜集神话的人来说，是很有趣味的。”
Доктор Мортімер видобув з кишені складену в кілька разів газету.
摩梯末医生从衣袋里掏出来一张折叠着的报纸。
— Добре, містере Холмсе, зараз ми дамо вам щось свіжіше. Ось у мене номер «Девоншірської хроніки» за чотирнадцяте травня цього року. В ньому вміщено короткий звіт про факти, виявлені у зв'язку із смертю сера Чарльза Баскервіля, що сталася за кілька днів раніше.
“福尔摩斯先生，现在我要告诉您一件发生时间较近的事。这是一张今年五月十四日的《德文郡纪事报》。是一篇有关几天前查尔兹·巴斯克维尔爵士死亡的简短叙述。”
Мій друг трохи нахилився вперед, погляд у нього зробився уважним. Наш відвідувач повернув окуляри на старе місце й почав:
我的朋友上身稍向前倾，神色也变得专注起来。 我们的来客重新放好了眼镜，又开始读了起来：
— «Недавня нагла смерть сера Чарльза Баскервіля, про якого говорили як про можливого кандидата від ліберальної партії на найближчих виборах в Середньому Девоншірі, засмутила все графство. Незважаючи на те, що сер Чарльз оселився в баскервільському замку порівняно недавно, своєю доброзичливістю й шляхетністю він встиг здобути любов і пошану всіх, кому доводилося мати з ним справу. В наші дні nouveaux riches приємно мати перед очима випадок, коли нащадок старовинного роду, що занепав у нещасливі для себе часи, зміг власними силами набути багатства і обернути його на відновлення колишньої знатності свого родоводу. Сер Чарльз, як це добре відомо, збив значні суми грошей, взявши вдалу участь у ділових операціях у Південній Африці. Вчинивши розумніше, ніж ті люди, які не можуть зупинитися доти, доки колесо фортуни не повернеться проти них, він реалізував свої доходи й повернувся в Англію. Сер Чарльз оселився в баскервільському замку лише два роки тому, але всі говорять про те, якими великими були в нього плани щодо перебудови й різних удосконалень родинного гнізда, перервані його смертю. Не маючи дітей, він відкрито висловлював бажання, щоб його багатство було корисним для всіх місцевих жителів, і в багатьох з них є особисті підстави оплакувати його передчасну кончину. Про щедрі пожертвування сера Чарльза на потреби благодійності як місцевої, так і в масштабах усього графства, неодноразово згадувалося на сторінках нашої газети.
“最近，查尔兹·巴斯克维尔爵士之暴卒，使本郡不胜哀悼。据云，在下届选举中，此人可能被选为中部德文郡自由党候选人。虽然查尔兹爵士在巴斯克维尔庄园居住不久，但其厚道与慷慨已深得周围群众之敬爱。值此暴发户充斥之时，如查尔兹这样一支名门之后，竟能致富还乡，重振因厄运而中衰之家声，诚为可喜之事。众所周知之查尔兹爵士曾在南非投机致富。但他较之一直于到倒霉为止的人们聪明，他带着变卖了的资财返回英伦。他来到巴斯克维尔庄园不过两年，人们普遍在谈论着他那庞大的重建和修幕的计划，然此计划已因其本人逝世而中断。因他并无子嗣，他曾公开表示，在他有生之日整个乡区将得到他的资助，因此，有很多人都悲悼他的暴亡。至于他对本地及郡慈善机关的慷慨捐输，本栏曾常有登载。
Не можна сказати, щоб слідство до кінця з'ясувало всі обставини, пов'язані зі смертю сера Чарльза, але воно поклало край чуткам, породженим місцевими забобонами. Не існує підстав для якихось припущень про злочин або про те, що смерть настала не з природної причини. Сер Чарльз був удівцем і людиною, так би мовити, з ексцентричним складом розуму. Незважаючи на свої чималі статки, він вирізнявся скромними потребами і вся внутрішня прислуга в Бас-кервіль-холі складалася з однієї подружньої пари на прізвище Беррімор,— чоловік виконував обов'язки дворецького, а жінка — економки. Їхні свідчення, підкріплені кількома друзями покійного, зводяться до того, що здоров'я сера Чарльза останнім часом помітно погіршало. Беррімори особливо підкреслюють, що він хворів на серце — це знаходило прояв у раптових змінах кольору його обличчя, задишці, гострих нападах нервової депресії. Доктор Джеймс Морті-мер, друг і домашній лікар покійного, дав такі самі свідчення.
“验尸之结果尚未能将与查尔兹爵士之死亡相关之诸情况弄清，至少尚未能消除由于当地之迷信所引起之诸种谣传。毫无理由怀疑有任何犯罪成分，或想象死亡并非由于自然原因。查尔兹爵士为鳏夫，据说他在某些方面表现精神状态有些反常。他虽有如许财产，但个人所好却很简单。巴斯克维尔庄园中之仆人只有白瑞摩夫妇二人，丈夫是总管，妻子当管家妇。他们的已被几个朋友证实了的证词说明：查尔兹爵士曾有健康情况不良之征象，尤其是几点心脏症状；表现在面色改变、呼吸困难和严重的神经衰弱。死者的朋友和私人医生杰姆士·摩梯未也提供了同样的证明。
Фактичний бік справи дуже нескладний. Сер Чарльз Баскервіль мав звичай щовечора гуляти перед сном знаменитою тисовою алеєю баскервільського замку. Подружжя Беррі-морів свідчить, що він ніколи не зраджував цій звичці. Четвертого травня сер Чарльз оголосив про свій намір наступного дня поїхати в Лондон і наказав Беррімору приготувати йому для цієї поїздки речі. Того вечора він, як звичайно, вийшов на свою вечірню прогулянку, під час якої завжди викурював сигару. Додому сер Чарльз більше не повернувся. О дванадцятій годині, виявивши, що вхідні двері стоять відчинені, Беррімор стривожився, засвітив ліхтар і пішов шукати свого хазяїна. Вдень пройшов дощ, і сліди сера Чарльза було на доріжці алеї добре видно. На півдорозі біля цієї алеї є хвіртка, яке веде на вересове пустище. Із слідів можна було зрозуміти, що сер Чарльз якийсь час стояв біля тієї хвіртки. Потім він пішов алеєю далі, і в самому її кінці було знайдено його тіло. Є одна деталь, яка ще не знайшла свого пояснення,— це твердження Беррімора про те, що характер слідів його хазяїна, починаючи від хвіртки, змінився: далі сер Чарльз ішов, очевидно, навшпиньках. В той час недалеко від алеї пустищем проходив якийсь Мерфі, циган-баришник, але він був, за його власними словами, п'яний як чіп. Цей циган каже, що чув крики, але не міг визначити, з якого боку вони до нього долинають. На тілі сера Чарльза ніяких ознак насильства не виявлено, і хоч медична експертиза відзначає неймовірну дисторсію обличчя — доктор Мортімер спочатку навіть відмовлявся вірити, що перед ним лежить справді його друг і пацієнт,— але це було розцінено як симптом, досить звичайний у випадках діспное, смерті від серцевої недостатності. Такий висновок зроблено в результаті розтину тіла, який виявив застарілу органічну хворобу серця, і слідство погодилося з даними медичної експертизи. І це добре, бо надзвичайно важливо, щоб спадкоємець сера Чарльза без перешкод оселився в Баскервіль-холі й продовжив його добрі діла, перервані таким сумним чином. Якби прозаїчні висновки слідства остаточно не поклали край романтичним домислам, що поширилися у зв'язку з цією подією, то для Баскервіль-холу важко було б знайти нового хазяїна. Відомо, що найближчим родичем сера Чарльза Баскервіля є містер Генрі Баскервіль (якщо він іще живий), син меншого брата покійного. Генрі Баскервіль, ще молода людина, перебуває, за останніми даними, десь в Америці, а тому зроблено належні запити з метою повідомити його про одержану ним спадщину».
“案件实情甚为简单。查尔兹·巴斯克维尔有一种习惯，每晚在就寝前，须沿巴斯克维尔庄园出名之水松夹道散步。白瑞摩夫妇的证词说明死者之习惯确是如此。五月四日，查尔兹爵士曾声称他第二天想去伦敦，并曾命白瑞摩为他准备行李。当晚他照常出去作晚间散步，他常吸着雪茄散步，可是他再也没有回来。在十二点钟的时候，白瑞摩发现厅门还开着，他吃了一惊，于是就点了灯笼，出去寻找主人。当时外面很潮湿，所以沿着夹道下去很容易看到爵士的足迹，小路的中间有个通向沼地的栅门。种种迹象都说明查尔兹爵士曾站在门前，然后他就沿着夹道走了下去，他的尸体就是在夹道的末端被发现的。有一件尚未得到解释的事实就是：白瑞摩说，他主人的足迹在过了通往沼地的栅门后就变了样，好象是从那以后就换用足尖走路了。有一个叫作摩菲的吉卜赛马贩子，当时正在沼地里距出事地点不远的地方，可是他自己承认当时酒醉得很厉害。他说他曾听到过呼喊声，但说不清是来自哪方。在查尔兹爵士身上找不出遭受暴力袭击的痕迹，可是医生的证明中曾指出面容变形到几乎难以相信的程度的、躺在他面前的就是他的朋友和病人的尸体——据解释说，这是一种在因呼吸困难和心脏衰竭而死的时候常有的现象。这一解释已为尸体解剖所证明，说明存在着由来已久的官能上的病症。法院验尸官也缴呈了一份与医生证明相符的判断书。如此结束究属妥善，因查尔兹爵士之后代仍将在庄园居住，并将继续不幸为之中断的善行，因此，显然此点具有极端重要性，如验尸官平凡的发现不能最后扑灭那些邻里相传的有关此事的荒诞故事，则欲为巴斯克维尔庄园找个住户就很困难了。据了解，如果说爵士还有活着的最近的亲属的话，那就是他弟弟的儿子亨利·巴斯克维尔先生了。以前曾听说这位年轻人在美洲。现已进行调查，以便通知他来接受这笔为数庞大的财产。”
Доктор Мортімер склав газету і знову сховав її в кишеню.
摩梯末把报纸叠好，放回口袋去。
— Ось загальновідомі факти, містере Холмсе, опубліковані в зв'язку із смертю сера Чарльза Баскервіля.
“福尔摩斯先生，这些都是众所周知的有关查尔兹·巴斯克维尔爵士死亡的事实。”
— Повинен подякувати вам за те,— відповів Шерлок Холмс,— що ви звернули мою увагу на справу, яка, безумовно, не позбавлена певної цікавості. Свого часу я помітив повідомлення про неї в газетах, але тоді був такий заморочений історією з ватіканськими камеями і так старався допомогти папі, що проґавив кілька цікавих випадків в Англії. Ви кажете, в цій статті викладено загальновідомі факти про смерть сера Чарльза Баскервіля?
“我真得感谢您，”歇洛克·福尔摩斯说，“能引起我对这件饶有兴趣的案件的注意。当时我曾读过一些报纸的报导，但那时我正专心致力于梵蒂冈宝石案那件小事，在受着教皇急迫的嘱托之下竟忽略了在英伦发生的一些案件。您说这段新闻已包括了全部公开的事实吗？”
— Так.
“是的。”
— Тоді познайомте мене не із загальновідомими фактами,— Холмс відкинувся на спинку крісла і склав пальці рук пучками один до одного з байдужим і безстороннім виразом обличчя.
“那么再告诉我一些内幕的事实吧！”他靠在椅背上，把两只手的指尖对顶在一起。显出了他那极为冷静的、法官似的表情。
— Якщо я це зроблю,— почав доктор Мортімер, явно хвилюючись,— то скажу те, чого ще нікому не казав. Причина того, що я не повідомив про ці факти слідство, полягає в небажанні людини науки потрапити в ситуацію, коли може здатися, ніби вона підтримує загальнопоширені забобони. Ще одна причина в тому, що баскервільський замок, як твердили газети, залишився б без хазяїна, якби з'явились додаткові підтвердження його похмурої репутації. З цих двох причин я вирішив, що з мого боку буде правильним сказати менше, ніж мені відомо, бо зайва балакучість все одно не принесла б користі, але з вами, отут і зараз, я говоритиму цілком відверто.
“这样一来，”摩梯末医生一面说着，一面感情开始激动起来，“就会把我还没有告诉过任何人的事情都说出来了，我连验尸官都隐瞒了。因为一个从事科学工作的人，最怕在公众面前显得他似乎是相信了一种流传的迷信。我的另一个动机，就象报纸上所说的那样，如果有任何事情再进一步恶化它那已经相当可怕的名声，那么巴斯克维尔庄园就真的再不会有人敢住了。为了这两个原因，我想，不把我知道的全部事情都说出来还是正确的，因为那样做不会有什么好处，但是对你说来，我没有理由不开诚布公，彻底谈出来。
Вересове пустище — це вкрай малолюдна місцевість, і тому тамтешні жителі дуже полюбляють спілкуватися. Саме завдяки цьому я часто бачився з сером Чарльзом Баскервілем. За винятком містера Френкленда, власника лефтер-ського замку, та ще містера Степлтона, натураліста, на багато миль навколо більше немає освічених людей. Серові Чарльзу більше подобалося самотнє життя, але його хвороба зблизила нас, цьому сприяла також спільність наших наукових інтересів. З Південної Африки він привіз дуже цікаві матеріали, і ми провели разом чимало чудових вечорів, обговорюючи порівняльну анатомію бушменів і готтентотів.
“沼地上的住户们住得彼此相距都很远，而彼此居住较近的人们就产生了密切的关系。因此我和查尔兹·巴斯克维尔爵士见面的机会就很多。除了赖福特庄园的弗兰克兰先生和生物学家斯台普吞先生而外，方圆数十英里之内就再没有受过教育的人了。查尔兹爵士是一位喜欢隐居独处的人，可是他的病把我们俩拉到了一起，而且对科学的共同兴趣也大大有助于使我们两人亲近起来。他从南非带回来很多科学资料，我还常常将整个美好动人的傍晚和他共同消磨在研讨对布史人［南非一种原始的、以游牧狩猎为生的种族。——译者注］和豪腾脱人［南非黑人中的一个种族。——译者注］的比较解剖学上。
Протягом останніх місяців мені ставало дедалі очевидніше, що нервова система сера Чарльза напружена до краю. Він узяв цю легенду, яку я вам оце прочитав, дуже близько до серця — настільки близько, що хоч і прогулювався в своїх власних володіннях, але ніщо не могло змусити його вийти ввечері на пустище. І хоч як неймовірно це може вам здатися, містере Холмсе, він був щиро переконаний в тому, що над його родом тяжіє жахливе прокляття, і ті відомості, які він мав можливість навести про своїх предків, справді не були втішними. Його постійно переслідувала думка про присутність чогось страшного, і він не раз питав мене, чи не бачив я під час своїх нічних візитів до хворих якої-небудь незвичайної істоти і чи не чув собачого гавкання. Останнє запитання сер Чарльз ставив мені особливо часто, і голос його при цьому тремтів від хвилювання.
“在最后的几个月里我看得愈来愈清楚，查尔兹爵士的神经系统已经紧张到极点了。他深信着我读给你听的那个传说——虽然他经常在自己的宅邸之内散步，但一到晚上就说什么也不肯到沼地上去了。福尔摩斯先生，在你看来是那样的不可信，可是，他竟深信他的家已经是厄运临头了。当然，他由上辈得知的传说确实使人不快。可怕的事就要在眼前出现的想法经常占据着他的身心，他不只一次地问过我，是否在夜间出诊的途中看到过什么奇怪的东西，或是听见过一只猎狗的嗥叫。后边这个问题他曾问过我好多次，而且总是带着惊慌颤抖的声调。
Добре пам'ятаю свій вечірній приїзд до сера Чарльза десь тижнів за три перед тією фатальною подією. Він випадково був біля вхідних дверей. Я виліз із кабріолета, зупинився перед сером Чарльзом і раптом побачив, що він з невимовним жахом в очах дивиться кудись поверх мого плеча. Я різко крутнувся на місці, але встиг лише мигцем помітити, як щось схоже на чимале чорне теля промайнуло в кінці алеї. Сер Чарльз був такий схвильований і зляканий, що мені довелося піти туди, де пробігла та тварина, і подивитися, куди вона поділася. І хоч вона зникла без сліду, але сам цей випадок справив на мого друга якнайгірше враження. Я провів з сером Чарльзом цілий вечір, і саме тоді, щоб пояснити причину своїх переживань, він довірив мені цей манускрипт, який я вам прочитав. Я згадую цей дрібний епізод тільки тому, що він набуває певного значення в світлі трагедії, яка потім відбулася, але тоді я був твердо переконаний, що все це дрібниці і що хвилювання сера Чарльза безпідставне.
“我记得很清楚，有一天傍晚我驾着马车到他家去，那是在这件致命的事情发生以前约有三个星期的时候。碰巧他正在正厅门前。我已经从我的小马车上下来站在他的面前了，我忽然看到他的眼里带着极端恐怖的表情，死死地盯视着我的背后。我猛然转过身去，刚刚来得及看到一个象大牛犊似的黑东西飞快地跑了过去。他惊慌恐怖得那样厉害，我不得不走到那动物曾经走过的地方四下寻找了一番。它已经跑了。但是，这件事似乎在他心中造成了极为恶劣的影响。我陪着他呆了一晚，就在那时，为了解释他所表现的情绪，他就把我刚来的时候读给您听的那篇记载托我保存了。我所以要提到这一小小的插曲，是因为它在随后发生的悲剧中可能有些重要性，可是在当时，我确实认为那只是一件微不足道的小事，他的惊恐也是没有来由的。
За моєю порадою, сер Чарльз збирався поїхати в Лондон. Серце у нього, я знав, було хворе, а тривога, в якій він постійно жив, хоч би яка химерна причина її викликала, дуже погано позначалася на його здоров'ї. Мені здавалося, що кілька місяців міського життя з його розвагами підуть серові Чарльзу на користь і він повернеться назад іншою людиною. Наш спільний друг містер Степлтон, який завжди дуже турбувався про здоров'я хазяїна Баскервіль-холу, був такої самої думки. І от в останню хвилину трапилося це жахливе нещастя.
“还是听从了我的劝告，查尔兹爵士才打算到伦敦去。我知道，他的心脏已经受了影响，他经常处于焦虑之中，不管其缘由是如何的虚幻，显然已严重地影响了他的健康。我想，几个月的都市生活就能把他变成一个新人了。我们共同的朋友斯台普吞先生非常关心他的健康状况，他和我的意见相同。 可是，这可怕的灾祸竟在临行前的最后一刻发生了。
Дворецький Беррімор, який знайшов тієї ночі тіло сера Чарльза, послав до мене верхи конюха Перкінса, а оскільки я допізна засидівся за роботою, то зміг швидко, не більше як за годину, добратися до Баскервіль-холу. Я перевірив і підтвердив усі факти, що потім згадувалися під час проведення слідства. Пройшов по слідах сера Чарльза всю тисову алею, оглянув місце біля хвіртки, де він, очевидно, зупинявся, помітив, як змінився після цього характер його слідів, звернув увагу на те, що чиїхось інших слідів, крім слідів Беррімора, поблизу на грубому піску алеї не було, нарешті уважно оглянув тіло, до якого ніхто до мого приїзду не доторкався. Сер Чарльз лежав долілиць, розкинувши руки і зануривши пальці в пісок, а риси його обличчя спотворились від якогось надмірного переживання настільки, що я насилу впізнав його. Ніяких фізичних ушкоджень на тілі я не виявив. Але на слідстві Беррімор дав одне помилкове свідчення. Він сказав, що на землі навколо тіла слідів не було. Він просто їх не помітив. Проте я помітив — недалеко від тіла — свіжі й чіткі...
“在查尔兹爵士暴死的当晚，总管白瑞摩发现以后，立刻就派了马夫波金斯骑着马来找我，因为我就寝很晚，所以在出事后一小时之内我就来到了巴斯克维尔庄园。我验证了所有在验尸过程中提到过的事实。我顺着水松夹道往前观察了他的脚印，看过了对着沼地的那扇栅门的地方，看来他曾在那儿等过人，我注意到由那一点以下的足迹形状的变化。我还发现了，除了白瑞摩在软土地上留下的那些足迹之外没有其他足迹。最后我又细心地检查了尸体，在我到达以前还没有人动过它。查尔兹爵士趴在地上，两臂伸出，他的手指插在泥土里；他的面部肌肉因强烈的情感而紧缩起来，甚至使我无法辨认，确实没有任何伤痕。可是在验尸的时候白瑞摩曾提供了一个不真实的证明。他说在尸体周围的地上没有任何痕迹，他什么也没有看到。可是，我倒看到了——就在相距不远的地方，不仅清晰而且是痕迹犹新。”
— Сліди?
“足迹？”
— Сліди.
“足迹。”
— Чоловічі чи жіночі?
“是男人的还是女人的？”
Доктор Мортімер на мить якось дивно подивився на нас і майже пошепки відповів:
摩梯末奇怪地望了我们一会儿，在回答的时候，声音低得几乎象耳语一样：
— Містере Холмсе, то були сліди величезного собаки!
“福尔摩斯先生，是个极大的猎狗的爪印！”