Аліса в Країні Чудес

爱丽丝漫游奇境记

   Розділ сьомий

   第 7 篇

   Божевільне чаювання

   发疯的茶会

   Перед будинком, під деревом, був виставлений стіл, за яким пили чай Шалений Заєць та Капелюшник. Між ними спав як убитий Сонько-Гризун*, правлячи їм за подушку. Заєць із Капелюшником спиралися на нього ліктями і перемовлялись через його голову. "Страх незручно для Сонька, - подумала Аліса. - Але, якщо він спить, то, мабуть, йому байдуже".

   房前的一棵大树下,放着一张桌子。三月兔和帽匠坐在桌旁喝着茶,一只睡 鼠在他们中间酣睡着,那两个家伙把它当做垫子,把胳膊支在睡鼠身上,而且就 在它的头上谈话。“这睡鼠可够不舒服的了,”爱丽丝想,“不过它睡着了,可 能就不在乎了。”

   Стіл був великий, але всі троє тислися з одного його краю.

    - Нема місця! Нема місця! - загукали вони, помітивши Алісу.

    - Місця скільки завгодно! - обурилася Аліса й сіла у велике крісло кінець столу.

   桌子很大,他们三个都挤在桌子的一角,“没地方啦!没地方啦!”他们看 见爱丽丝走过来就大声嚷著。 “地方多得很呢!”爱丽丝说着就在桌子一端的大扶手椅上坐下了。

   - Скуштуй вина, - люб'язно запропонував Шалений Заєць.

   “要喝酒吗?”三月兔热情地问。

   Аліса кинула оком по столу, але, крім чаю, нічого не побачила.

    - Не бачу тут ніякого вина, - сказала Аліса.

   爱丽丝扫视了一下桌上,除了茶,什么也没有。“我没看见酒啊!”她回答。

   - А ніякого й нема, - знизав плечима Шалений Заєць.

   “根本就没酒嘛!”三月兔说。

   - Тоді не вельми ґречно мені його пропонувати! - сердито мовила Аліса.

   “那你说喝酒就不太礼貌了。”爱丽丝气愤地说。

   - Так само, як і сідати за стіл без запрошення, - сказав Шалений Заєць.

   “你没受到邀请就坐下来,也是不太礼貌的。”三月兔回敬她。

   - А я не знала, що його накрито тільки для вас, - відказала Аліса. - Тут далеко більше, ніж три чашки.

   “我不知道这是你的桌子,”爱丽丝说,“这可以坐下好多人呢?还不止三 个!”

   - Тобі слід постригтися, - сказав Капелюшник. (Він уже давненько пас її цікавими очима й ось нарешті озвався.)

   “你的头发该剪了。”帽匠好奇地看了爱丽丝一会儿,这是他第一次开口。

   - А вам слід навчитися не зачіпати приватних тем, - з притиском мовила Аліса. - Це дуже нечемно!

   “你应该学会不随便评论別人,”爱丽丝板著脸说,“这是非常失礼的。”

   Капелюшник витріщив на неї очі, але сказав ось що:

    - Чим крук схожий на капшук?

   帽匠睁大眼睛听著,可是末了他说了句:“一只乌鸦为什么会像一张写字台 呢?”

   "Ну, тепер буде веселіше! - подумала Аліса. - Люблю загадки!"

    - Думаю, я розлущу ваш горішок, - промовила вона вголос.

   “好了,现在我们可有有趣的事了!”爱丽丝想,“我很高兴猜谜语,我一 定能猜出来,”她大声说。

   - Ти думаєш, що зумієш знайти відповідь: ти це хотіла сказати? - мовив Шалений Заєць.

   “你的意思是你能说出答案来吗?”三月兔问,

   - Саме це, - відповіла Аліса.

   “正是这样。”爱丽丝说。

   - Тоді думай, що кажеш, - мовив Заєць.

   “那你怎么想就怎么说。”三月兔继续说。

   - Я завжди думаю! - поквапливо сказала Аліса. - Принаймні... принаймні кажу, що думаю... Зрештою, це одне й те саме!

   “我正是这样的,”爱丽丝急忙回答,“至少……至少凡是我说的就是我想 的──这是一回事,你知道。”

   - Аніскілечки! - скрикнув Капелюшник. - Ти ще скажи, ніби: «я бачу, що їм» і «я їм, що бачу» - одне й те саме.

   “根本不是一回事,”帽匠说,“那么,你说‘凡是我吃的东西我都能看见’ 和‘凡是我看见的东西我都能吃’,也算是一样的了?”

   - Ти ще скажи, - докинув Шалений Заєць, - ніби «я люблю те, що маю» і «я маю те, що люблю» - одне й те саме!

   三月兔加了句:“那么说‘凡是我的东西我都喜欢’和‘凡是我喜欢的东西 都是我的’,也是一样的喽?”

   - Ти ще скажи, - підпрягся Сонько із заплющеними, мов у сновиди, очима, що «я дихаю, коли сплю» і «я сплю, коли дихаю» - одне й те саме!

   睡鼠也像在说梦话一样说道:“那么说‘我睡觉时总要呼吸’和‘我呼吸时 总在睡觉’也是一样的吗?”

   - Щодо тебе, друзяко, то це й справді одне й те саме, - зауважив Капелюшник, і на тому розмова урвалася.

    Якусь часину товариство сиділо мовчки, й Аліса намагалася пригадати все з тієї дещиці, яку знала про круків та капшуки.

   “这对你倒真是一个样。”帽匠对睡鼠说。谈到这里话题中断了,大家沉默 了一会,这时候爱丽丝费劲儿地想着有关乌鸦和写字台的事,可是她知道的确实 不能算多,

   Капелюшник перший порушив мовчанку.

    - Яке сьогодні число? - звернувся він до Аліси, добувши з кишені годинника. Він дивився на нього тривожними очима, тоді струснув ним і приклав до вуха.

   还是帽匠打破了沉默,“今天是这个月的几号?”他问爱丽丝,一面从衣袋 里掏出了一只怀表,不安地看着,还不停地摇晃,拿到耳朵旁听听。

   - Четверте, - хвильку подумавши, мовила Аліса.

   爱丽丝想了想说,“四号。”

   - На два дні відстає, - зітхнув Капелюшник, і додав, світячи лихими очима на Шаленого Зайця:

    - Я ж тебе застерігав: масло не годиться для годинників.

   “错了两天!”帽匠叹气说,“我告诉你不该加奶油的,”他又生气地看着 三月兔加了一句。

   - Але ж то було масло найвищого ґатунку, - сумирно відповів той.

   “这是最好的奶油了!”三月兔辩白地说。

   - Так, але в нього могли потрапити крихти, - буркнув Капелюшник. - Додумався - мастити кухонним ножем!

   “不错,可是不少面包屑也掉进去了,帽匠咕噜著,“你不应该用面包刀加 奶油。”

   Шалений Заєць узяв годинника й похмуро вп'явся в нього очима, тоді вмочив його у свій чай і глянув ще раз, після чого не знайшов нічого кращого, як повторити:

    - Але ж масло було найвищого ґатунку!

   三月兔泄气地拿起怀表看看,再放到茶杯里泡了一会儿,又拿起来看看,但 是除了说“这是最好的奶油了”,再没別的说的了。

   - Який кумедний годинник, - зауважила Аліса, що з цікавістю зазирала Зайцеві через плече. - Показує дні, але не показує годин!

   爱丽丝好奇地从他肩头上看了看。“多么奇怪的不表啊,”她说,“它告诉 几月几日,却不告诉时间。”

   - Ну то й що? - промимрив Капелюшник. - Може, твій годинник показує роки?

   “为什么要告诉时间呢?”帽匠嘀咕著,“你的表告诉你哪一年吗?”

   - Певне, що ні, - жваво відказала Аліса. - А все тому, що рік триває дуже довго.

   “当然不,”爱丽丝很快地回答说,“可是很长时,里年份不会变的。”

   - Отак і мій - сказав Капелюшник.

   “这也跟我的表不报时间的原因一样。”帽匠说。

   Аліса розгубилася. Капелюшникові слова, здавалось, були позбавлені будь-якого глузду, хоча вона добре розчула кожне слово.

    - Я не зовсім вас розумію, - сказала вона якомога чемніше.

   爱丽丝被弄得莫名其妙,帽匠的话听起来没有任何意思,然而确实是地地道 道的英国话。“我不大懂你的话,”她很礼貌地说。

   - Сонько знову спить, - зауважив Капелюшник і хлюпнув йому на ніс гарячого чаю.

   “睡鼠又睡着了,”帽匠说着在睡鼠的鼻子上倒了一点热茶。

   Сонько нетерпляче труснув головою й озвався, не розплющуючи очей:

    - Звичайно, звичайно, те самісіньке хотів сказати і я!

   睡鼠立即晃了晃头,没睁开眼就说:“当然,当然,我自己正要这么说呢。”

   - Ну, як там загадка? Ще не відгадала? - запитав Капелюшник, знову повернувшись до Аліси.

   “你猜到那个谜语了吗?”帽匠说爱丽丝,

   - Здаюся! - сказала Аліса. - І яка ж відповідь?

   “没有,我猜不出来,”爱丽丝回答,“谜底到底是什么呢?”

   - Уявлення не маю, - сказав Капелюшник.

   “我也不知道。”帽匠说。

   - Я так само, - озвався Шалений Заєць.

   “我也不清楚,”三月兔说,

   Аліса стомлено зітхнула:

    - І треба ж було вбити стільки часу на загадку, яка не має відповіді!

   爱丽丝轻轻叹了一声说,“我认为你应该珍惜点时间,像这样出个没有谜底 的谜语,简直是白白浪费宝贵的时间。”

   - Якби ти знала Час так, як я, - насупився Капелюшник, - ти б цього не казала, бо Він - живий.

   “如果你也像我一样对时间熟悉,”帽匠说,“你就不会叫它‘宝贵的时间’, 而叫它‘老伙计’了。”

   - Не розумію, - сказала Аліса.

   “我不懂你的意思。”爱丽丝说。

   - Ще б пак! - зневажливо тріпнув головою Капелюшник. - Ти ж, мабуть, із Часом ніколи й словом не перекинулася!

   “你当然不懂,”帽匠得意地晃著头说,“我敢肯定你从来没有同时间说过 话。”

   - Здається, ні... - обережно відповіла Аліса. - Знаю лише, що іноді неправильно його вживаю, коли пишу завдання з мови.

   “也许没有,”爱丽丝小心地回答,“但是我在学音乐的时候,总是按著时 间打拍子的。”

   - Ага! Тоді все ясно! - сказав Капелюшник. З Часом треба поводитися правильно! Бач якби ти з ним дружила, він робив би з годинником усе, що захочеш. Ось, припустімо, зараз дев'ята ранку - якраз час початку уроків, а ти береш і шепочеш Часові одне слівце - і стрілки я-ак забігають!.. Пів на другу, час обідати.

   “唉,这就完了!”帽匠说,“你最不高兴人家按住它打了。如果你同它好, 它会让钟表听你的话,譬如说,现在是早上九点钟,正是上学的时间,你只要悄 悄地对时间说一声,钟表就会一下子转到一点半,该吃午饭了!”

   - Хотів би я, щоб настав час обіду, - тихенько зітхнув Шалений Заєць.

   “我真希望这样。”三月兔小声自语道。

   - Звісно, це було б чудово, - задумливо мовила Аліса, - тільки до того часу я ще, мабуть не встигну зголодніти. '

   “那太棒了!”爱丽丝思索著说,“可是要是我还不饿怎么办呢?”

   - Мабуть, - погодився Капелюшник. - Але його можна затримати на половині другої й тримати скільки завгодно.

   “一开始也可能不饿,”帽匠说,“但是只要你喜欢,你就能把钟表保持在 一点半钟。”

   - Так і ви робите? - запитала Аліса.

   “你是这样办的吗?”爱丽丝问。

   Капелюшник скрушно похитав головою.

    - Аби ж то... Ми з Часом розбили глека ще в березні, якраз перед тим, коли оцей добродій (він показав чайною ложечкою на Шаленого Зайця) ошалів, - на великому королівському концерті. Я мав співати:

   帽匠伤心地摇摇头,“我可不行了,”他回答,“我和时间在三月份吵了架 ──就是他发疯前(他用茶匙指著三月兔),那是在红心王后举办的一次大音乐 会上,我演唱了:

Іди, іди, борщику,
 Зварю тобі дощику
 В олив'янім горщику...

    ‘闪闪的小蝙蝠,
     我感到你是多么奇怪!’

   - Знаєш цю пісню?

   你可能知道这首歌吧?”

   - Та наче щось таке чула, - відповіла Аліса.

   “我听过一首同它有点像(原来的歌应为“闪闪的小星,你是多么的奇怪…… 帽匠全唱错了。这首歌现在中国有唱片,有些中小学常常播放。)。”爱丽丝说。

   - Там є ще продовження, - і Капелюшник заспівав:

   “我知道下面是这样接着的,”帽匠继续说,“是这样的:

Мені каша, тобі дощ
 Щоб періщив густий борщ!
 Іди, іди, борщику...

    ‘你飞在地面上多高,
     就像茶盘在天空上。
     闪啊,闪啊……’”

   Тут Сонько стрепенувся і крізь сон заспівав: «Іди-іди-іди-іди-іди...» Він співав так довго, аж решті чаєпивців довелося його вщипнути, аби він перестав.

   睡鼠抓了摇身子,在睡梦中开始唱道:“闪啊,闪啊,闪啊,闪啊,”一直 唱下去,直到他们捅,了它一下才停止。

   - Ну так от, - повів далі Капелюшник, - доспівую я перший куплет, коли це Королева як підскочить та як зарепетує: «Це марнування Часу! Він убиває Час! Відтяти йому голову!»

   “我还没唱完第一段,”帽匠说,“那王后就大喊道“他简直是在糟蹋时间, 砍掉他的头!’”

   - Яке дикунство! - вигукнула Аліса.

   “多么残忍呀!”爱丽丝攘道。

   - І відтоді, - тоскно додав Капелюшник, - Час для мене пальцем об палець не хоче вдарити! Відтоді у нас завжди шоста година.

   帽匠伤心地继续说,“从那以后,它就再也不肯照我的要求做了,它总是停 在六点钟。”

   Нараз Алісу осяяв здогад.

    - І через те стіл накритий до чаю*? - спитала вона.

   爱丽丝的脑子里突然闪过一个聪明的念头,她问:“这就是这儿有这么多茶 具的缘故吗?”

   - Атож, саме через те, - зітхнув Капелюшник. - У нас завжди пора чаю, нам навіть ніколи помити посуд.

   “是的,就是这个缘故,”帽匠叹息著说,“只有喝茶的时间,连洗茶具的 时间也没有了。”,

   - Виходить, ви просто пересуваєтесь по колу, чи не так? - спитала Аліса.

   “所以你们就围着桌子转?”爱丽丝问。

   - Достеменно так, - відповів Капелюшник. - Вип'ємо чашку і пересідаємо до другої.

   “正是这样,”帽匠说,“茶具用脏了,我们就往下挪。”

   - А що ви робите, коли доходите до того місця, звідки починали? - ризикнула спитати Аліса.

   “可是你们转回来以后怎么办呢?”爱丽丝继续间。

   - Давайте міняти тему! - втрутився, позіхаючи, Шалений Заєць. - Це вже починає набридати. Пропоную: нехай наша панянка розкаже нам казку.

   “我们换一个话题吧,”三月兔打着哈欠打断了他们的谈话,“我听烦了, 建议让小姑娘讲个故事吧。”

   -Боюсь, я не знаю жодної, - збентежилася Аліса.

   “恐怕我一个故事都不会讲,”爱丽丝说。她对这个建议有点慌神。

   - Тоді розкаже Сонько! - скрикнули обидва чаєпивці. - Гей, Сонько, прокинься! - І вони ущипнули його відразу з обох боків.

   “那么睡鼠应该讲一个!”三月兔和帽匠一齐喊道,“醒醒,睡鼠!”他们 立刻在两边一起捅它。

   Сонько спроквола розплющив очі.

    - Я не спав, - озвався він хрипким голосочком. - Я чув, хлопці, кожне ваше слово.

   睡鼠慢慢地睁开眼,嘶哑无力地说:“我没有睡,你们说的每一个字我都听 著呢。”

   - Розказуй казку! - зажадав Шалений Заєць.

   “给我们讲个故事!”三月兔说。

   - Будь ласка, - підхопила Аліса.

   “就是,请讲一个吧!”爱丽丝恳求著。

   - Але хутко, - докинув Капелюшник, - бо знову заснеш і не докажеш до кінця.

   “而且要快点讲,要不然你还没讲完又睡着了,”帽匠加了一句。

   - Колись давно жили собі три сестрички, - швидко заторохтів Сонько, - і звали їх Олша, Асіла і Тільда*. І жили вони на дні криниці.

   睡鼠急急忙忙地讲了:“从前有三个小姐妹,她们的名字是:埃尔西、莱斯 、蒂尔莉,她们住在一个井底下……”

   - І що вони там їли? - запитала Аліса, яку завжди цікавили проблеми харчування.

   “她们靠吃什么活着呢?”爱丽丝总是最关心吃喝的问题。

   - Мелясу, - сказав Сонько, хвилину подумавши.

   “她们靠吃糖浆生活。”睡鼠想了一会儿说。

   - Не могло такого бути, - лагідно зауважила Аліса, - адже вони всі були б недужі.

   “你知道,这样是不行的,她们都会生病的。”爱丽丝轻声说。

   - А вони й були недужі, - сказав Сонько. - Дуже недужі...

   “正是这样,她们都病了,病得很厉害。”睡鼠说。

   Аліса спробувала уявити, як то можна все життя харчуватися самою мелясою, і це тільки посилило її сумніви.

    - А чому вони жили на дні криниці? - допитувалася вона далі.

   爱丽丝尽量地想象这样特殊的生活方式会是什么样子,可是太费脑子了。于 是,她又继续问:“她们为什么要住在井底下呢?”

   - Чому ти не п'єш більше чаю? - цілком серйозно мовив Шалений Заєць.

   “再多喝一点茶吧!”三月兔认真地对爱丽丝说。

   - Більше? - образилася Аліса. - Я ще взагалі його не пила!

    - Більше чаю вона не хоче, - задумливо сказав Шалений Заєць.

   “我还一点都没喝呢?因此不能说再多喝一点了!”爱丽丝不高兴地回答。

   - Ти хочеш сказати, менше чаю вона не хоче, - втрутився Капелюшник, - адже випити більше, ніж нічого, дуже просто.

   “你应该说不能再少喝点了,”帽匠说,“比没有喝再多喝一点是最容易不 过的了。”

   - А вашої думки ніхто не питав, - зауважила Аліса.

   “没人来问你!”爱丽丝说。

   - То хто тут зачіпає приватні теми? - переможно запитав Капелюшник.

   “现在是谁失礼了?”帽匠得意地问。

   Відповісти на це було нічого, тож Аліса взяла собі чаю і хліба з маслом, а тоді знов повернулася до Сонька.

    - То чому ж вони жили на дні криниці?

   这回爱丽丝不知该说什么了,只得自己倒了点茶,拿了点奶油面包,再向睡 鼠重复她的问题:“她们为什么要住在井底下呢?”,

   Сонько знову трохи подумав і промовив:

    - Бо то була мелясна криниця.

   睡鼠又想了一会,说:“因为那是一个糖浆井。”

   - Таких не буває! - сердито сказала Аліса.

    - Тс!.. тс!.. - засичали на неї Капелюшник і Шалений Заєць.

    - Як моє не в лад - я з своїм назад! Докінчуй казку сама, - набурмосився Сонько.

   “没有这样的井!”爱丽丝认真了。帽匠和三月兔不停地发出“嘘、嘘……” 的声音,睡鼠生气地说:“如果你不讲礼貌,那么最好你自己来把故事讲完吧。”

   - Ні, ні, будь ласка, розказуйте далі! - покірно сказала Аліса. - Я більше не перебиватиму. Мабуть, один такий колодязь усе ж був.

   “不,请你继续讲吧!”爱丽丝低声恳求著说,“我再不打岔了,也许有那 样一个井吧。”

   - Один! Аякже! - запирхав Сонько. Проте оповідати далі не відмовився.

    - Отже, ці три сестрички... вони, бачте, жили собі, лижучи...

   “哼,当然有一个!”睡鼠煞有介事地说。又往下讲了:“这三个小姐妹学 著去画画。”

   - Лежачи? - засумнівалася Аліса, забувши про свою обіцянку.

   “她们画什么呢?”爱丽丝忘了自己的保証又问开了。

   - Не лежача, а лижучи - вони лизали мелясу! - випалив Сонько, цього разу без жодних роздумів.

   “糖浆。”睡鼠这次毫不犹豫地回答。

   - Мені потрібна чиста чашка, - перебив Капелюшник. - Пересуньмося на одне місце.

   “我想要一只干净茶杯,”帽匠插嘴说,“让我们移动一下位子吧。”

   І тут-таки пересів на сусідній стілець. Сонько посунувся на його місце, Шалений Заєць - на місце Сонька, й Алісі, хоч-не-хоч, довелося сісти на місце Шаленого Зайця. Капелюшник єдиний виграв від такого переміщення, зате Алісі було найгірше, оскільки Шалений Заєць устиг перекинути у своє блюдце глечик з молоком.

   他说着就挪到了下一个位子上,睡鼠跟著挪了,三月兔挪到了睡鼠的位子上, 爱丽丝很不情愿地坐到了三月兔的位子上。这次挪动唯一得到好处的是帽匠,爱 丽丝的位子比以前差多了,因为三月兔把牛奶罐打翻在位子上了。

   Алісі не хотілося знов ображати Сонька-Гризуна, тож вона спитала дуже обережно.

    - І все ж я не розумію: як вони там жили?

   爱丽丝不愿再惹睡鼠生气,于是开始小心地说:“可是我不懂,她们从哪里 把糖浆取出来的呢?”

   - Як, як? - озвався Капелюшник. - Лизнуть меляси, та й точать ляси... Второпала, дурненька?

   “你能够从水井里吸水,”帽匠说,你也应该想到从糖浆井里能够吸糖浆了, 怎么样,傻瓜?”

   - Перепрошую, а що таке ляси? - спитала Аліса, пускаючи повз вуха останнє Капелюшникове слово.

   “但是她们在井里呀!”爱丽丝对睡鼠说。

   - Ляси - це баляндраси, - пояснив Сонько.

   “当然她们是在井里啦,”睡鼠说,“还在很里面呢。”

   Спантеличена такою відповіддю, бідна Аліса аж кілька хвилин не перебивала Сонькової оповіді.

   这个回答把可怜的爱丽丝难住了,她好大没打搅睡鼠,让它一直讲下去。

   - Отак вони й жили, - вів спроквола Сонько-Гризун, позіхаючи й тручи очі, бо його починав морити сон, - лизнуть меляси, поточать ляси, та й малюють всякі вихиляси - усе, що починається з літери Б.

   “她们学着画画,”睡鼠继续说着,一边打了个哈欠,又揉揉眼睛,已经非 常困了,“她们画各种各样的东西,而每件东西都是用‘老’宇开头的。”

   - Чому саме з Б? - поцікавилася Аліса.

   “为什么用‘老’字开头呢?”爱丽丝问。

   - А чом би й ні? - рвучко підвів голову Шалений Заєць.

   “为什么不能呢?”三月兔说。

   Аліса знову вмовкла.

   爱丽丝不吭气了。

   Сонько-Гризун став западати в дрімоту, та коли Капелюшник його вщипнув, він тоненько вискнув і заговорив далі:

    - ... з літери Б, наприклад: баляндраси, блідий місяць, байдики, багацько... До речі, чи траплялося тобі бачити таку штукенцію, як багацько?

   这时候,睡鼠已经闭上了眼,打起盹来了,但是被帽匠捅 了─下,它尖叫著醒来了,继续讲,“用‘老’字开头的东西,例如老鼠笼子, 老头儿,还有老多。你常说老多东西,可是你怎么画出这个─老多’来?”

   - М... м... м... Як би вам сказати, - остаточно розгубилася Аліса. - Я не думаю...

   “你问我吗?”爱丽丝难住了,说,“我还没想……”

   - То й не кажи нічого! - озвався Капелюшник.

   “那么你就不应该说话!”帽匠说。

   Такої нетактовності Аліса стерпіти вже не могла: вона встала й подалася геть. Сонько миттю заснув, а на решту чаєпивців Алісин відхід не справив належного враження, хоча вона й озиралася раз чи двічі - чи не покличуть її назад. Оглянувшись востаннє, вона побачила, як Заєць із Капелюшником запихають Сонька у чайник.

   这句话可使爱丽丝无法忍受了,于是她愤愤地站起来走了,睡鼠也立即睡着 了。那两个家伙一点也不注意爱丽丝的走掉。爱丽丝还回头看了一两次,指望他 们能够留她。后来她看见他们正要把睡鼠塞进茶壺里去。

   - Ну й нехай, усе одно я більше туди не піду! - казала собі Аліса, пробираючись крізь хащі. - Скільки живу, дурнішої компанії не бачила!

   “不管怎么说,我再也不去那里了,”爱丽丝在树林中找路时说,“这是我 见过的最愚蠢的茶会了。”

   Не встигла вона це доказати, як раптом у стовбурі одного з дерев угледіла двері.

    - Оце цікаво! - подумала вона. - А втім, сьогодні цікаве все. Гадаю, мені можна туди ввійти?

   就在她叨叨咕咕的时候,突然看到一棵树上还有一个门,可以走进去。“真 奇怪!”她想,“不过今天的每件事都很奇怪,还是进去看看吧。”想着就走进 去了。

   Вона увійшла, і... знов опинилася у довгому коридорі з тим самим скляним столиком.

    - Тепер я вже буду мудріша, - сказала вона подумки і почала з того, що взяла золотого ключика й відчинила дверцята до саду. Далі вона відшукала в кишені шматочок гриба і гризла його доти, доки не зменшилася вдвоє.

    І ось, пробравшись крізь вузенький прохід, вона вступила нарешті до чарівного саду з барвистими квітниками й прохолодними водограями.

   她又一次来到那个很长的大厅里了,而且很靠近那只小玻璃桌子。“啊,这 是我最好的机会了!”她说着拿起了那个小金钥匙,打开了花园的门,然后轻轻 地咬了一门蘑菇(她还留了一小块在口袋里呢),直到缩成大约一英尺高,她就 走过了那条小过道。终于进入了美丽的花园,到达了漂亮的花坛和清凉的喷泉中 间了。

Text from ae-lib.org.ua
Text from angelibrary.com